Блог ім. org100hМельница Бога

Мельница Бога
Очень хороша.
Мельница Бога
Мелет не спеша.
Медленно, но верно
Ходит колесо.
Будет перемелено
Абсолютно все.

Блог ім. org100h: Вето

Гав ДзявСпа-процедури

Гав-гав! Привіт!
Але день в мене сьогодні! Так добре спав, зранку розштовхали, розбудили, витягнули надвір на прогулянку. Яка прогулянка в 6.30 ранку?!!! Я спати хочу :-(. Але менше з тим. Нині в нас десь спа-процедур: нас з малим чешуть, розбирають ковтуни в шерсті, чистять вуха, очі, обрізають кігті, миють, сушать… коротше повний комплекс знущань. Хто такий малий? А я шо не сказав?! Ой! Ну є в мене таке мале, нагле і дивне, коротше цуценя-підліток Лхаса Апсо… Колись розкажу шо то таке і де воно взялося на мою пшеничну голову.

Так от нині нас чесали. Довго, нудно, різними щітками, пшикали якоюсь гадською рідиною… Почалося все з малого, ну там зрозуміло, купа шерсті, росте, як здуру, тиждень не розчешеш і валянок. Нє, ну він і так валянок, по розумовому розвитку… а то би ще була шкурка, як валянок збита. Я собі так тихенько в куточку сиджу, дрімаю, нікого не чіпаю, думаю мене то мине. Дарма я надіявся :(

Після малого прийшла моя черга. Взагалі, якщо ви не знаєте, що таке чесання собак, то я вам розкажу. То не просто взяв щітку і два рази пройшовся, то цілий ритуал. Звичайно, залежить яку собаку чесати. Короткошерстних собак чесати то саме задоволення: взяв щітку, пройшовся 2-3 рази і все. З нами складніше. Я маю жорстку шерсть, але в мене є довга «спідниця-кілт» на животі і лапах, борода-чоловіча гордість, брови… Малий взагалі один суцільний пуфік шерсті, коли спить клубочком, то виглядає як руда подушка. Так що чесати нас треба довго і ретельно. І для кожного різні щітки і косметика. Мене спочатку вичісують пуходеркою, розбирають ковтуни (Якщо є. Вони в мене рідко бувають, хіба під передніми лапами, від інтенсивного руху). Потім мене миють шампунем, раз або два, залежить від того, наскільки я запацьканий. Шампунь спеціальний, живильний, котрий буде живити мою жорстку шерсть і не пересушувати її. Бо інакше пересушена шерсть буде ламатися і я буду виглядати не як гордий скоть, а як облізла дворняжка. Потім всю довгу шерсть на пузі, лапах, бороді і бровах намащують маскою чи бальзамом. Поки я стою в ванній, намазюканий тою маскою, то мені чухають вушка, масажують спинку і взагалі приємно погладжують. Кажуть, щоб не було скучно стояти, але я ж то знаю, що то є обов'язковою частиною спа-комплексу. Коли мене сполоснули водичкою, то промокають рушником (в мене є свій особистий, на ньому навіть собака намальована, щоб господарі не переплутали). І тоді я починаю бігати по хаті і сохнути. Витираюся об коврик, диван, підлогу, бігаю, скачу, чим активніше я рухаюся, тим швидше сохне моя «шубка». Взагалі всім приємно бути чистими і помитими. Деколи мене сушать феном. Я його не люблю, дуже шумить, потім у вухах дзвенить від того шуму. Іноді я сохну сам. От коли шерсть вже практично суха, то розчісують ще раз. На виставки мене готують інакше, але то вже зовсім інша розповідь.
Читати далі →

Гав ДзявА хто такий скоть?

Гав-Гав! Ой, тобто всім привіт! Я-скоть. Скоть то не ім'я, то стан душі. Колись заводчики мене дуже пафосно назвали, і ще навіть записали в гарній синій книжечці- «ветпаспортом» називається. Але якщо чесно, то я думаю, що вони то записали спеціально, щоб не забути. «Ангел Серебристий Владика Мира»… Якось так. Вдома я Сільвер, Енджел, Енджі, Ен, Коць, тушка скотя, тушонка… коротше як тільки мене не називають… Мене, гордого представника древнього роду шотландських тер'єрів!!! Таки дуже древнього, аристократичного і дуже пафосного. В мене в родині стільки чемпіонів різних країн, що всіх не пам'ятає навіть мій заводчик.
Читати далі →

Обережно, небезпека!Борщівник

І так почнемо…

Біля кільця на Острозького, як повертати на Микулинецьку зліва росте-буяє борщівник. Ця небезпечна рослина вже майже відцвіла, тому наступного року ми може там побачити цілу колонію борщівника. Враховуючи близькість до житлових будинків, хтось може обпектися і потрапити в лікарню. Просьба СЕС І ТМР відреагувати…

Еко блогВиди кіз і вплив молока на якість продукції....

Помаленько буду писати і доповнювати тему для людей яких цікавить молочна продукція, думаю ця тема буде цікава як молодим мамам так і людям які люблять молочну продукцію. Впершу чергу ми маємо навчитися культурі споживання молочних продуктів з козиного молока і я вам допоможу розвінчати міфи про неприємний запах молока, і навпаки розповім про його користь і переваги над коровячим…
Я сам дуже люблю пити молоко, а так як вік вже не дитячий зтикнувся з проблемою… тільки випю парного коровячого молока, відразу починає боліти підшлункова… потім вияснилось що коровяче молоко подібне до людського на 96%, а козине на 98, скількись там відсотків. Тобто жири з козиного молока набагато краще засвоюються людським організмом…
Парне козине молоко дуже корисне для підвищення імунітету у дітей, для профілактики і лікування легеневих хворіб...(лише парне з під кози, за 2 години лікувальний ефект зникає). Отже для споживання парного молока саме краще підходить Зааненська порода кіз, в неї жирність молока невисока, а тому підходить для дітей, яким поступово потрібно вводити козине молоко в раціон, для старших людей в яких система травлення вже підшалює ,і взагалі людям в яких проблеми з підшлунковою… склянка парного молока завжди буде тільки на користь… не більше…
Зааненська порода кіз....Еко блог: зааненьські кози
Читати далі →

Еко блогЯк я до такого докотився.............

Все почалось шість років тому, коли я навіть не здогадувався що можу мати ферму і якусь живність… На лижах поламав ногу і мені прийшлось лежати вдома довгих пів року, перелом серйозний, пятка розійшлась надвоє… Почав лазити по нету шукати різні цікавинки. Спочатку натрапив на вермікомпост, тобто вирощування хробачків і біогумусу, ну і пряма дорога повела мене до того де їм знайти їжу, тобто перегній… побачивши що найкраще для хробачка кінський і козячий гній, ну коні мені не світили, то зупинився на козах… ну і понеслись гігабайти інформації про кіз, про породи, про сири… ітд. Через місяць я вже був такий накручений що на милицях сів в машину і поїхав по Україні знайомитись з фермерами, що тримають кози і просто з людьми які тримають 1-2 кози, але дуже хороших порід…
Проїхавши по Україні за два тижні 3500км і нічого путнього не знайшовши, дуже розчарувався… прийшлось купляти з того що знайшов, а знайшов не дуже добре, хоча на той момент я ще того не знав… Ітак десь за два роки збагачуючись інформацією і досвідом я мучив тварин, а вони мене…
За два роки набравшись більше досвіду і познайомившись з цікавими людьми мені випала можливість купити пару кіз батьки якіх були завезені з Європи, ну і саме головне свого першого суперового козла, Арана. Вагою 130кг, і висотою з доброго ослика…
Фото викладаю, як має вигладати порядний козел… І почалась кропітка робота по виведенню свого стада…
Ще через два роки я вже мав більш менш хороше потомство з хорошою якістю молока і непоганими надоями.
В мене правда була ще одна дуже велика проблема я не мав місця де тримати свої козюлі. Спочатку ятримав у Збаражі на фермі та оренда була дуже висока, а умови погані, вкладати гроші не в своє не було змісу. Потім знайшов хатинку на краю села Мала Березовиця, та через пів року не зійшлись ніяк з ціною… Потім мене знайшов пан Михайло зі старого млина, і запросив обєднатись, та це обєднання нідочого доброго не привело, вже через рік ми полюбовно розійшлись і нарешті я знайшов омріяне для себе місце, і моїх кіз… Хутір на краю села, де нарешті я почав втілювати в життя всі свої ідеї…

Еко блог: Аран